Матеріал "Соціальна робота з батьками школи " взято  за посиланням

http://www.osvitaua.com/2018/09/66141/

Батькам необхідно допомогти стати грамотними вихователями, тому основний зміст роботи педагога в цьому напрямі — дати їм знання з питань психології та соціальної педагогіки. Причому педагогізація батьків повинна мати випереджальний характер. Трактуючи школу як засіб педагогізації соціального середовища, до того ж не лише
через педагогічний колектив, а й через соціально-розвинених учнів та батьків, соціальний педагог є сучасним фахівцем із соціального виховання, покликаним сприяти взаємодії школи й сім’ї задля перетворення наявних зв’язків і вибудовування на їхньому ґрунті основ культури й професіоналізму, які так необхідні для розв’язання проблем дитинства та сучасного соціуму взагалі.

Сім’я завжди була і є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження й передавання культурних цінностей від покоління до покоління.

Проте не всі батьки розуміють свої права та обов’язки. Деякі з них недооцінюють значення сімейного виховання та, не маючи необхідних знань, припускають серйозних помилок у вихованні дітей. Тому важливим стає питання підго-
товки батьків до процесу виховання. Саме педагогізація батьків є сьогодні центральною проблемою у взаємовідносинах школи та сім’ї.

Поняття «педагогізація середовища» увів у науковий обіг перший вітчизняний соціальний педагог Станіслав Теофілович Шацький. Педагогізація середовища, за Шацьким, — це:
1) розроблення теорії та методики взаємодії школи з іншими виховними закладами, вивчення й використання виховних можливостей соціального середовища загалом;
2) усвідомлене насичення, збагачення соціального середовища виховним потенціалом.

У теоретичному обґрунтуванні своєї соціально-педагогічної системи Станіслав Шацький виходив із того, що виховання поділяють на два процеси:
1) малий — у стінах школи;
2) великий — вплив родини, однолітків, дорослих тощо. Виховувати лише в стінах школи — прирікати на невдачу, оскільки виховні цілі, які не підтримує саме життя, або ж одразу відкидатимуть вихованці, або вони сприятимуть вихованню «дволиких Янусів».

Перший вітчизняний соціальний педагог наголошував: «Ми маємо поступово привчатися до ширшого погляду на педагогічну справу. Робота ця масова, і завданням нашим є організація масових зусиль виховувати дітей, підлітків, молодь». Виховувати для нього означало «створювати в певному середовищі сприятливі умови для дітей, які черпають і мотиви, і матеріал для роботи із цього середовища. Не можна говорити про педагогічний процес, який відбувається лише в спеціальних шкільних будівлях».

Станіслав Шацький трактував школу як засіб педагогізації соціального середовища, до того ж не лише через педагогічний колектив, а й через соціально-розвинених учнів та батьків.

Педагогізацію батьківського середовища
здійснюють у двох напрямах, якими є педа-
гогічна освіта батьків (просвіта) та залучення
батьків до виховної роботи з дітьми.

Соціальний педагог повинен попередити проблему, своєчасно виявити та усунути причини, які призводять до її виникнення, забезпечити превентивну, просвітницьку, консультативну роботу з усіма учасниками навчально-виховного процесу для подолання різноманітних негативних явищ (морального, фізичного, соціального характеру),
відхилень у поведінці й спілкуванні людей і, таким чином, оздоровити їхнє оточення.

Особливості роботи соціального педагога з батьками в сучасній школі

Роботу соціального педагога спрямовано на спонукання людини до дії, ініціювання творчості. Батькам необхідно допомогти стати грамотними, тому основний зміст роботи педагога в цьому напрямі — дати їм знання з психології та соціальної педагогіки. Причому педагогізація батьків повинна мати випереджувальний характер.

Наприклад, про специфіку підліткового віку, особливості поведінки й зміни в характері дітей у цьому віці слід вести мову з батьками набагато раніше, саме в початковій школі, аби вони спокійно, гідно й аргументовано зустрічали ті труднощі, які принесе їм підлітковий вік дитини.

Щоб освітній вплив викликав справжній інтерес у батьків, соціальний педагог має не лише пропонувати теми для обговорення під час зустрічі, а й враховувати побажання й пропозиції слухачів у доборі тем, використовувати нові, незвичні форми та методи роботи.

Величезне значення в роботі з батьками має заздалегідь спланована, продумана, чітко організована система співпраці. Спонтанні, погано розроблені батьківські збори чи зустрічі нічого, крім недовіри й тривоги, у батьків не викликають.

Уже з першого класу педагог має ознайомити батьків із традиціями школи, її історією, досягненнями в навчанні та вихованні учнів. Батькам корисно знати, якими педагогами пишається освітній заклад. Входження батьків у єдиний шкільний простір починається зі щорічної традиційної екскурсії приміщенням школи. Така зустріч допоможе батьками оцінити зміни в оформленні приміщення, довідатися про успіхи, яких досягнув заклад за навчальний рік, ознайомитися з проблемами, які вимагають вирішення за участі батьків. Ефективна взаємодія школи із сім’єю не відбудеться, якщо педагог не ознайомить батьків із тими вимогами, які висуває школа до учнів із перших днів навчання, передусім зі Статутом навчально-виховного закладу, правилами поведінки в класі, спортивній залі, бібліотеці, їдальні тощо.

Якомога частіше зустрічатися й спілкуватися з батьками, знати їхнє ставлення до школи, до навчально-виховного процесу — ось реальна можливість запобігти проблемам у навчанні та вихованні, які можуть виникнути в школярів на наступних етапах здобування знань.

Великого значення набуває залучення батьків до організації гурткової та творчої роботи з учнівським колективом. Фізичний і психічний розвиток дитини в дошкільний період, її статус у перші роки навчання, уміння взаємодіяти з ровесниками, іншими дітьми, ставлення батьків до успіхів і невдач своєї дитини, атмосфера в сім’ї, її педагогічний потенціал — ці та інші питання педагог обов’язково має розглядати з колективом батьків, адже співпраця триватиме роками.

Більшість батьків старшокласників досить критично ставляться до проведення виховних заходів та інших форм роботи, безпосередньо не пов’язаних із навчальною діяльністю. Вони часто не розуміють важливість тем, актуальних для нашого суспільства. Тому головне завдання — зацікавити батьків (і тут доречно використати різні інтерактивні
форми та методи роботи), зокрема через роботу з учнями (батьки зазвичай цікавляться результатами всіляких опитувань їхніх дітей).

Отже, соціальний педагог повинен виконувати різноманітні соціальні ролі й змінювати їх у практичній діяльності залежно від ситуації й типу проблеми (схема 1)